МИКОЛА ІВАНОВИЧ ЯКОВЛЄВ — архітектор, педагог.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004).
Доктор технічних наук (1999).
Професор (2001).
Заслужений працівник освіти України (2004).
Нагороджений: орденом «За заслуги» І (2020), орденом «За заслуги» II (2012) і III (2008) ступенів, Грамотою Верховної Ради України (2008), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2008), Золотою медаллю АМУ (2008), Золотою медаллю НАОМА (2008), відзнакою Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2008), орденом Святого Юрія Переможця (2008), орденом Святого Миколая Чудотворця (2011), Почесною грамотою Київського міського голови (2008), Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України та Центрального комітету профспілки працівників культури (2008).
Посада: перший віце-президент НАМ України.
Працює в галузі теорії художнього формоутворення. Доктор наук зі спеціальності «Технічна естетика». Предметом його наукової діяльності є дослідження закономірностей композиції в образотворчому, декоративно-прикладному мистецтві, дизайні та архітектурі. У науковому доробку М.І. Яковлєва – понад 100 публікацій, більш ніж 60 з них стосуються проблем синтезу мистецтв, опубліковані в багатьох вітчизняних і закордонних виданнях. 2000 року вийшла друком монографія «Принципи художнього формоутворення», в якій на широких дослідницьких матеріалах подано методику композиційного аналізу творів архітектури, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, у 2004 році видав підручник «Основи композиції» для студентів художніх навчальних закладів, у 2007 – монографію «Композиція + геометрія», у 2012 – збірник «Нариси з історії українського дизайну ХХ століття» (загальна редакція). М. Яковлєв – відповідальний редактор науково-методичного міжвузівського збірника «Технічна естетика і дизайн», член спеціалізованих рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальностей «Теорія образотворчого мистецтва», «Теорія, історія та реставрація архітектури», «Технічна естетика». Наукову роботу успішно поєднує з педагогічною, понад 30 років виховує спеціалістів, спираючись на власний творчо-науковий досвід та теоретичні методики викладання закономірностей композиції в образотворчому, декоративно-прикладному мистецтві та дизайні у вищій школі.
1948 — народився 10 червня у с. Ніцаха Тростянецького р-ну Сумської обл.
1976 — закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Архітектура».
1976—1979 — викладав на кафедрі графіки Київського політехнічного інституту.
1976—2004 — викладач, завідувач кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв, декан факультету архітектури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
2004—2007 — ректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.
2002—2004 — член-кореспондент АМУ.
2007 — обраний головним ученим секретарем АМУ.
2015 — обраний віце-президентом НАМ України.
2017 — обраний першим віце-президентом НАМ України.
Член Національної спілки архітекторів України.
Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2011).
