ВАЛЕНТИНА ГАВРИЛІВНА ВИРОДОВА–ГОТЬЄ – художник – живописець, педагог.
Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2009).
Заслужений діяч мистецтв України (1989).
Лауреат мистецької премії “Київ” ім. Сергія Шишка (2001).
Професор (1990).
Нагороджена: Золотою медаллю АМУ, медалями «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1982), «Ветеран праці» (1988). Почесною Ленінською Грамотою Шевченківського РК КП України, Шевченківського РК ЛКСМУ.
Посада: професор кафедри живопису та композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Знаний майстер портрета, тематичної картини та пейзажного живопису. Її творчу індивідуальність визначають почуття високого патріотизму, цілеспрямованість в образному втіленні значущих тем сучасності та велика працездатність. Творам художниці притаманна розкутість композиційної фантазії, глибоке відчуття кольору. Головна тема творчості – образи сучасників. Картини «Дівчата-колгоспниці», «Жнива», «На бригаді», «Сінокіс», «Вишивальниці» присвячені праці людей. Значне місце у творчості художниці посідає портретний живопис, в якому вона досягла висот майстерності: портрети М. Рильського, С. Олійника, Л. Ревуцького, М. Приймаченко, П. Майбороди, Є. Мірошниченко, І. Дерюгіної; ветеранів війни і праці: А. Ревенка, С. Шишка, К. Трохименка, Н. Матвієнко. Сучасна тематика також знаходить у мистецтві художниці пристрасне, схвильоване, образне втілення. Картини Валентини Виродової-Готьє вражають граничною ясністю і лаконізмом композиційної режисури, самобутнім відчуттям природи, величчю образів українського народу, свідчать про майстерне володіння кольором та малюнком. Тонка живописна культура, образність і поетична насиченість творів здобули їй широке визнання серед фахівців та шанувальників образотворчості як в Україні, так і за її межами. Талант художниці викликає щиру зацікавленість глядачів в Україні та в інших країнах, а її творчість є яскравим прикладом самовідданого служіння мистецтву, українському народу. Понад 50 років творчого життя художниця присвятила педагогічній роботі в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, де пройшла шлях від асистента до професора кафедри живопису, передаючи свої знання і вміння не одному поколінню художників-живописців. Основні твори: «Дівчата-колгоспниці» (1959), «Портрет М. Рильського» (1963), «Баба Федора» (1966), «Подруги» (1966), «Жнива» (1970), «Сінокіс» (1972), «Наталя з лялькою» (1972), «Портрет М. Ревуцького» (1975), «Портрет М. Приймаченко» (1975), «Польові квіти» (1976), «Ветеран війни і праці Іван Дяченко» (1978), «Портрет Є. Мірошниченко» (1982), «Портрет художника К. Трохименка» (1982), «Хлопчики» (1984), «Портрет художника Сергія Шишка» (1985), «Портрет Данила Лідера» (1995), «Автопортрет» (1990), «Саша в хаті» (1990), «Даша» (1997), «Випав сніг» (1999), «Артистка Ольга Басистюк» (2000), «Мати» (2004), «Мати з дітьми» (2005), «Катя з кошиком квітів» (2007), «Верховинка» (2008), «Дівчинка у віночку» (2008). Роботи В.Г. Виродової–Готьє зберігаються в музеях України та в зарубіжних зібраннях Австралії, Бельгії, Британії, Італії, Німеччини, Росії, США, Франції.
1934 – народилась 4 жовтня в м. Києві.
1959 – закінчила Київський державний художній інститут за спеціальністю “Живопис” (майстерня професора О.Шовкуненка).
1959 – розпочала викладацьку діяльність у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
1959 – 1969 – асистент, старший викладач кафедри живопису КДХІ.
1969 – 1985 – доцент кафедри живопису КДХІ.
З 1985 – професор кафедри живопису КДХІ.
Член Національної спілки художників України
