ГАЛИНА ГРИГОРІВНА СТЕЛЬМАЩУК – фахівець у галузі теорії та історії декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавчої критики.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2017).
Доктор мистецтвознавства (1994).
Професор (1996).
Лауреат премії Президента України “Українська книжка року”(2016), лауреат премії ім. Св.Гординського (2002), неодноразова стипендіатка ЛОДА, Лауреатка премії ім. Св. Гординського ЛОДА, лауреатка президентської премії «Книга року «Українські народні головні убори» у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» 2016, членкиня Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА.
Відмінник освіти України (2004).
Нагороджена: орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2018), нагрудним знаком Петра Могили (2001), нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2006), Золотою медаллю АМУ (2013), медаллю «Золота фортуна. Шана українським науковцям (1918-2019)».
Посада: завідувач кафедрою історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
Від 2003 р. – завідувачка кафедри історії та теорії мистецтва ЛНАМ, знана українська учена в галузі історії і теорії декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва, етнології, зробила вагомий внесок у розвиток українського мистецтвознавства і народознавства. Має друковані монографії, навчальні посібники, розділи у колективних наукових виданнях НАН України (всього понад 400 публікацій). Праці публікувалися у часописах США, Польщі, Канади, Росії, Білорусі. Учасниця 10 наукових експедицій, у яких зібрані матеріали в усіх етнографічних регіонах України, у тому числі і в зоні Чорнобильської АЕС. Вона членкиня редколегій наукових видань НАН України, наукових збірників і журналів, рецензентка багатьох монографій, упорядниця і головна редакторка семи наукових збірників кафедри історії і теорії мистецтва ЛНАМ «Мистецтвознавчий автограф».
Від 1995 р. (до призначення головою Спеціалізованої ради 2013 р.) була багатолітньою членкинею двох Спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львівській національній академії мистецтв й ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (Київ). Упродовж 2009-2013 рр. – член експертної ради ВАК, згодом, ДАК за спеціальністю – мистецтвознавство. Від 2013 р. Голова Спеціалізованої докторської вченої ради Д 35. 103. 01 у Львівській національній академії мистецтв зі спеціальностей 17.00.05 – образотворче мистецтво і 17.00.06 – декоративно-прикладне мистецтво. Як завідувачка кафедри і Голова Спеціалізованої вченої ради велику увагу приділяє підготовці кадрів вищої кваліфікації. Серед її учнів – відомі художники, учасники багатьох виставок, наукові співробітники, педагоги, мистецтвознавці. Під її науковим керівництвом пошукувачі захистили 21 дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора мистецтвознавства.
Значну увагу приділяє дослідженню художників української діаспори, бере участь у написанні окремих статей до Енциклопедії Сучасної України. Праці професора Стельмащук Г.Г. знаходяться у багатьох університетських бібліотеках і у приватних осіб за кордоном (США, Канада,Великобританія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Польща, Австралія, Росія, Китай).
Основні наукові праці Г.Г. Стельмащук: «Український народний одяг ХVІІ – початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського» (1988, у співавторстві), «Традиційні головні убори українців» (1993), «У ХХІ століття – з мистецтвом: довідник» (2000), «Український Стрій» (у співавторстві, 2000) «Давнє вбрання на Волині: етнографічно-мистецтвознавче дослідження» (2006), «Екслібриси родини Опанащуків» (2007), «Творчий портрет Миколи Опанащука. Графіка. Малярство» (2007), «Український стрій» (друге видання, 2011), «Мистецтвознавство України. Збірник наукових праць» (Спецвипуск, упорядник Стельмащук Г.Г., 2011), «Українське народне вбрання» (2013), «Українські народні головні убори» (2013), «Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст.» (2013), «Христина Кишакевич-Качалуба. Корені роду, спадкоємність поколінь, художня творчість» (2018), «Марія Гарасовська Дачишин. Україна і світ у творчості мисткині» (2020), «Історія традиційних українських прикрас» (у співавторстві, 2020), «Традиційне вбрання етнографічних груп українців Карпат» (2021). Остання книга Г.Г. Стельмащук виграла мистецький конкурс, оголошений Міністерством культури та інформаційної політики на тему: «Книжкові проєкти до 30-ї річниці Незалежності України».
Вагому частину наукового доробку академіка становлять розділи у колективних монографіях: «Історія української культури» — автор розділів у другому і четвертому томах (Київ, Наукова думка, 2002), «Україна козацька держава» (Київ, 2004), «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. 2. Етнологія та мистецтвознавство» (Львів, 2006); «Етнічна та етнокультурна історія України». Т. 2 (Київ: НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАМУ, 2011); чотирьох розділів у 5-ти томному виданні «Історія декоративного мистецтва України» (Київ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ 2009, 2010, 2011) та ін.
1943 – народилася 10 травня у м.Луцьку.
1971- закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
1976–1989 – на науковій роботі у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського.
1989 – член Національної спілки художників України.
1989–2001 – старший викладач, професор Львівської національної академії мистецтв.
2001-2002 – проректор з наукової роботи Української академії дизайну у м.Львові з 2003 – завідувач кафедрою історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв. 2009 – обрана членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.
