ГАЛИНА ГРИГОРІВНА СТЕЛЬМАЩУК – фахівець у галузі теорії та історії декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавчої критики.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2017).
Доктор мистецтвознавства (1994).
Професор (1996).
Лауреат премії Президента України “Українська книжка року”(2016), лауреат премії ім. Св.Гординського (2002).
Відмінник освіти України (2004).
Нагороджена: орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2018), нагрудним знаком Петра Могили (2001), нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2006), Золотою медаллю АМУ (2013).
Посада: завідувач кафедрою історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
Науковим дослідженням Г.Стельмащук у царині народного мистецтва України властива ґрунтовна джерелознавча база, тверда переконливість теоретичних оцінок та висновків. Своїми працями дослідниця започаткувала нові напрями розвідок щодо традиційної народної художньої творчості, розвитку сучасного народного мистецтва та його взаємодії із творчістю професійних майстрів. Її дослідження постійно друкуються у часописах США, Польщі, Росії та ін. Г.Стельмащук успішно поєднує наукову роботу з педагогічною. Серед її учнів чимала кількість знаних художників, педагогів, мистецтвознавців. На очолюваній нею кафедрі історії і теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв зосереджений основний масив науково-теоретичних досліджень цього навчального закладу. Г.Стельмащук член редколегій багатьох наукових видань, голова спеціалізованої Ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій Львівської національної академії мистецтв. Основні праці науковця: «Український народний одяг XVII – початку XIX ст. в акварелях Ю. Глоговського» (1988, співав. Д. Крвавич), «Традиційні головні убори українців» (1993), «Український стрій» (2000, співав. М. Білан), «У XXI століття – з мистецтвом: довідник» (2000), «Давнє вбрання на Волині: етнографічно-мистецтвознавче дослідження» (2006), «Екслібриси родини Опанащуків» (2007), «Творчий портрет Миколи Опанащука. Графіка. Малярство» ( 2007) та ін. Розділи в колективних монографіях: «Лемківщина» (1999), «Історія Гуцульщини. Т. 6» (2001), «Історія української культури» (т. 2, 2001; т. 4, кн. 1, 2008), «Українське народознавство» (1994, 2004), «Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва» (1995), «Українське народознавство: підручник» (2004), «Україна козацька держава» (2004), «Українське народне вбрання» (2013), «Українські народні головні убори» (2013), «Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст.» (2013).
1943 – народилася 10 травня у м.Луцьку.
1971- закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
1976–1989 – на науковій роботі у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського.
1989 – член Національної спілки художників України.
1989–2001 – старший викладач, професор Львівської національної академії мистецтв.
2001-2002 – проректор з наукової роботи Української академії дизайну у м.Львові з 2003 – завідувач кафедрою історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв. 2009 – обрана членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.
