ВІКТОР ДМИТРОВИЧ СИДОРЕНКО — художник, педагог, науковець.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997).
Народний художник України (1998).
Кандидат мистецтвознавства (2005).
Професор (2002).
Іноземний член Академії мистецтв Узбекистану (2011).
Нагороджений: Орденом «За заслуги» ІІ (2009) і ІІІ ступенів (2004), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), Золотою медаллю АМУ (2003). Лауреат Міжнародного фестивалю «Золотий перетин» (1995).
Посада: Президент Національної академії мистецтв України, директор Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України – http://mari.kiev.ua/.
Персональний сайт – https://sydbook.com/en
Учасник вітчизняних і міжнародних виставок. Персональні виставки експонувалися у Національному художньому музеї України (Київ), Харківському художньому музеї, Державній картинній галереї (Львів), Державному музеї мистецтв ім. А. Кастєєва Республіки Казахстан (Алма-Ати), Музеї сучасного мистецтва KIASMA (Гельсінкі, Фінляндія), музеях і галереях інших країн. Художникові притаманні глибоке знання стану і проблем сучасної світової пластичної культури, аналітичний підхід до втілення значущих тем історії та сьогодення, гостра спостережливість і розкутість композиційної фантазії та велика продуктивність. Бездоганно володіючи лінією, умінням вибудовувати форму, колорит, майстер невтомно експериментує, дошукується новітніх спрямувань у мистецтві нового тисячоліття. Це засвідчують його численні живописні полотна. Майстерно виконані художником цикли творів присвячені образові жінки, яка, за його висловом, подібно до квітів, несе в собі космічну таємницю. Митець широкого творчого діапазону, майстер картини, натюрморту, портрета, акварельних творів, проектів сучасних мистецьких експозицій, В. Сидоренко неодноразово удостоєний престижних відзнак, у тому числі міжнародних. Найвідоміші роботи: триптих «Літо», цикли «Акварелі», «Жінки і квіти» (1990–1993), «Цитохронізми» (1994–1997), «Амнезія» (1995–1999); «Вторгнення» (1996), «Ритуальні танці» (1997). Неабияким успіхом користувалися авторський проект художника «Жорна часу», який 2003 року репрезентував Україну на ювілейному 50-му Венеційському бієнале (Італія) та мультимедійний проект «Аутентифікація», репрезентований 2006 року на міжнародному фестивалі «Східні сусіди» у Нідерландах. Брав участь у Першому київському бієнале «ARSENALE», а також у проектах «Art-Kyiv Contemporary», «Велике й величне», відео-арті «Феака». Провадив численні виставки в галереях: «Чорний квадрат» (Маямі, США), Saatchi gallery (Лондон), «Боттега», Єрмилов-центр, Мистецький Арсенал і Триптих. У 2007 році був співкуратором українського проекту на Венеційському бієнале, а у 2011 та 2013 – комісаром українських проектів. Твори В. Сидоренка зберігаються у Національному художньому музеї України, Музеї сучасного мистецтва KIASMA (Гельсінкі, Фінляндія), в колекції Єльського університету США, у збірках художніх музеїв та у приватних колекціях в інших країнах світу.
1953 — народився 31 грудня у м. Талди-Курган (Казахстан).
1979 — закінчив Харківський художньо-промисловий інститут.
1979—1985; 1989—1992 — викладач Харківського художньо-промислового інституту.
1985—1988 — аспірант творчих майстерень Академії мистецтв СРСР.
1987—1994 — голова Харківської організації Спілки художників України.
1989—1991 — народний депутат СРСР (від Спілки художників України).
1996 — академік-засновник АМУ.
1997—2005 — заступник голови Національної спілки художників України.
З 1997 — віце-президент АМУ.
З 2001 — директор Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ.
Член Національної спілки художників України.
