ВІКТОР ІВАНОВИЧ РИЖИХ — живописець.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006)
Народний художник України (2004)
Нагороджений: медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва», Золотою медаллю АМУ(2013).
Посада: на творчій робот
Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок, один з активних майстрів мистецтва 60—90-х років ХХ ст. Упродовж тривалого часу виступає як автор сюжетних композицій, у яких в образній формі відтворює різні явища сучасного життя. Оригінальним колористичним вирішенням вирізняються пейзажі і натюрморти художника. Переконливими психологічними характеристиками наділені його портретні образи. Найвідоміші твори: «Хокей» (1966), «Реліквії Бреста» (1968), «Інтерклуб» (1970), «Пошук» (1972), «Портрет Галини Неледви» (1972), «Венеція. Канал Гранде» (1974), «Херсонес», «Музика», «Портрет Наталії Нестерової», «Гості Києва» (1975), «Портрет Роберта Богдасарова» (1977), «Удвох» (1978), «Київський футбол» (1979), «На Черкащині» (1980), «На Капітолії», «Рим Цезаря», «Античне Причорномор’я» (1982), «Аеропорт» (1983), «Кібернетики», «Ранок в Арлі» (1985), «Художник та модель. XX сторіччя» (1989), «Конкістадор», «Охоронець Сени», «Сванетія» (1993), «Римський мотив» (1996), «Париж» (1998), «На Подолі. Самсон» (1999), «Античний діалог», «Венеція» (2000), «Портрет Костянтина Степанкова», «Портрет кібернетика Валерія Олександрова» (2001); серія натюрмортів (2001–2004), «Санторін вночі» (2008); «Венеціанська лагуна», «Храм у Кадісі» (2010), «Ранок у Толедо» (2011), «Андалузія» (2011).
1933 — народився 29 липня у м. Омськ (Росія).
1958 — закінчив Київський державний художній інститут.
1959—1986 – на творчій роботі. 1986—1989 – заступник голови Київської організації Спілки художників України.
З 1989 – на творчій роботі. 2001—2006 – член-кореспондент АМУ.
Член Національної спілки художників України; обирався членом її правління.
