ВІКТОР ЯКОВИЧ ДАНИЛЕНКО — художник-дизайнер, науковець, педагог.
Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2017).
Доктор мистецтвознавства (2006).
Заслужений діяч мистецтв України (2007).
Професор (1996).
Нагороджений: Золотою медаллю АМУ (2004).
Посада:
Працює в галузі дизайну та графіки. Його професійна діяльність засвідчує високий педагогічний хист, активну науково-дослідну роботу і майстерність дизайнерської творчості. Творчий доробок В. Даниленка складається з численних впроваджень у виробництво промислових зразків, об’єктів міського середовища, інтер’єрів, а також з творів графіки і живопису. У його доробку – велика кількість наукових праць (понад 200), що вийшли друком як в Україні, так і за її межами. Ним опубліковано матеріали, що стосуються проблем розвитку дизайну України у світовому контексті, розвитку регіонального дизайну, оновлення методичних засад підготовки дизайнерів в Україні. В. Даниленко як педагог провідної школи дизайну виховує спеціалістів, спираючись на значний власний творчий досвід та науково-теоретичні методики викладання дизайну у вищих навчальних закладах. В. Даниленко – активний учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок дизайну. Основні творчі роботи: «Автобус підвищеної комфортності (Олімпіада – 80)» (1976), «Сімейство побутових м’ясорубок-сокодавильниць» (1980), «Дитячий велосипед» (1983), «Універсальна сільськогосподарська машина» (1985), «Садово-паркове обладнання» (1988); графічні серії: «Карелія» (1980–1983), «Старі міста» (1989–1992); живописні серії: «Карпати» (1975), «Слобожанщина» (1994–2000); дизайнерський проект обладнання інформаційного майданчика у м. Харкові; інтер’єри фойє головного корпусу Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Основні наукові праці: «Харківська школа дизайну» (1992), «Історичне підґрунтя української школи дизайну» (1993), «75 років художньої школи Харкова» (1996), «Основи дизайну» (1996), «Дизайнерська освіта України у світовому контексті» (1997), «Нові погляди на дизайн промисловий, графічний, середовищний» (2000), «Дизайн» (2003), «Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури» (2005), «Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна» (2007), «Дизайн Центрально-Східної Європи» (2009), нариси історії українського дизайну «Дизайнерська Україна у європейському вимірі» (2010–2011).
1952 — народився 24 липня у м. Харкові.
1974 — закінчив Харківський художньо-промисловий інститут за спеціальністю «Промислове мистецтво».
З 1976 – працює у Харківському художньо-промисловому інституті (нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв): молодшим науковим співробітником (1976), старшим викладачем кафедри художнього конструювання (1986), завідувачем кафедри дизайну (1991), проректором з науково-дослідної роботи (1992).
З 1999 по 2021 – ректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
2001 – обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.
Член Спілки дизайнерів України, голова комісії з дизайну Міністерства освіти і науки України.
