Вікторія Лук’янець – оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог, громадський діяч.
Іноземний член Національної академії мистецтв України (2017), відділення музичного мистецтва.
Народна артистка України (2001).
Музичну освіту розпочала у ранньому віці з уроків гри на фортепіано. У 1990 році в Токіо та Відні стала лауреатом другої премії Міжнародного конкурсу вокалістів (Tokyo International Vocalists Competition) Концертної асоціації «Музику народові» (The Min-On Concert Association) та лауреатом першої премії Міжнародного конкурсу В.-А. Моцарта (International «Mozart Competition»). У 1991 р. виборола першу премію Міжнародного конкурсу Марії Каллас в Афінах. Після цього відбулися її перші виступи на оперних сценах Італії, Франції, Португалії, Японії та Греції. У 1993 році В. Лук’янець після дебютного виступу у Віденській державній опері, в опері В.-А. Моцарта «Чарівна флейта» (роль Цариці ночі) стала улюбленицею віденської публіки. На цій сцені вона виконувала партії Джільди (Ріголетто), Віолетти (Травіата), Оскара (Бал-маскарад), Адіни (Любовний напій), Ельвіри (Пуритани), Розіни (Севільський цирульник), Лючії (Лючія ді Ламмермур), Офелії (Гамлет), Олімпії (Казки Гофмана). У 1995 В. Лук’янець стала лауреатом фестивалю у Зальцбурзі та дебютувала в італійському театрі Ла Скала, де виступила зі світовими тенорами – П. Домінго, Х. Каррерасом та Л. Паваротті. Також співачка тріумфувала на головних оперних сценах світу, а саме: Метрополітен-опера (Нью-Йорк), Ла Скала (Мілан), Королівський театр Ковент-Гарден (Лондон), Опера Бастилія (Париж), Баварська державна опера (Мюнхен), Гамбурзька державна опера, Німецька державна опера (Берлін), Старий театр (нім. Aalto-Musiktheater Essen, Ессен), Женевський великий театр, Королівська опера Валлонії (Льєж). Серед останніх виступів можна відзначити її феноменальний спів у «Кантаті» В.-А. Моцарта у Віденському музичному товаристві (Wiener Musikverein), у партії Розаури в опері «Хитра вдова» Вольфа-Феррарі (оперний театр Ніцци), партії Берти в опері «Пророк» Джакомо Мейєрбера і партії Віолетти в «Травіаті» Дж. Верді (Буенос-Айрес). У репертуарі співачки є твори українських композиторів: М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, М. Скорика, Л. Колодуба, Л. Ященка, В. Сільвестрова, Ю. Іщенка, Л. Дичко. Також на концертах В. Лук’янець поруч з оперними аріями почесне місце посідають українські народні пісні, які вона виконує під акомпанемент симфонічних та народних оркестрів.
Відомий італійський режисер Франко Дзефіреллі назвав її ім’я серед імен «трьох великих Травіат» – Марія Каллас, Тереза Стратас і Вікторія Лук’янець, а її бельканто порівнюють із голосами примадонн минулого сторіччя Амеліти Галлі-Курчі та Аделіни Патті. У репертуарі видатної співачки більше 50-ти провідних партій сімома мовами, а гастрольний графік складено на роки наперед.
Лауреат міжнародних конкурсів ім. М. Глінки (Баку, 1987, ІІ премія), «Мін Он» (Токіо, 1990, ІІ премія), ім. В.-А. Моцарта (Відень, 1990, І премія), ім. М. Каллас (Афіни, 1991, І премія).
1966 – народилася 20 листопада в Києві.
1988 – стажування в І.Архипової (Москва).
1989 – закінчила Київську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського.
1989 – початок професійної кар’єри в Національному академічному театрі опери і балету ім. Тараса Шевченка.
1991–1994 – солістка Національної опери України (Київ).
1994–2000 – солістка Віденської опери (Австрія).
1995– лауреатка фестивалю у м.Зальцбурґ (Австрія) та дебют у «Ла Скала» (Мілан).
Від 2000-х рр. дотепер – викладач академічного вокалу Віденської консерваторії (Австрія). Нагороджена: орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2009).
