КШИШТОФ ЗАНУССІ (Польща) — режисер театру і кіно, сценарист, продюсер, кінопедагог, есеїст та філософ.
Іноземний член Національної академії мистецтв України (2018), відділення кіномистецтва
Знаний у світі режисер, один з яскравих представників «кіно морального неспокою». Зняв понад 60 кінофільмів, серед яких: – «Смерть провінціала» (дипломна робота, 1967, приз на Міжнародному кінофестивалі у Венеції’67, головна премія на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі’67). – «Сімейне життя» (1970, Приз «Срібний Гуго» Міжнародного кінофестивалю в Чикаго ’72, приз «Золоте гроно» Літнього кінофестивалю в Лагові ’72), – «Ілюмінація» (1973, Гран-прі, приз екуменічного журі Міжнародного кінофестивалю в Локарно ’73, Золота медаль Міжнародного кінофестивалю в Фігуєро-де-Фоз ’75, премія польської кінокритики «Варшавска Сирена» ’74, призи Кінозустрічей у Кошаліні «Молодь і кіно» ’74 та національного кінофестивалю в Ґданську ’75), – «Захисні барви» (1977, Приз «Золотий Козеріг» на Міжнародному кінофестивалі в Тегерані ’77, Гран-прі Національного кінофестивалю в Ґданську ’77), – «Спіраль» (1978, Приз на Міжнародному кінофестивалі в Панамі ’79, диплом екуменічного жури на Міжнародному кінофестивалі в Каннах ’78, приз журналістів Національного кінофестивалю в Ґданську ’78), – «Константа» (1980, за власним сценарієм. Призи на Міжнародному кінофестивалі в Каннах ’80 і Панамі ’81 та Національного кінофестивалю в Ґданську ’80). – «Рік спокійного сонця» (1984, Польща — Західний Берлін — США. Приз Венеціанського кінофестивалю ’84), – «Життя, як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом» (2000, за власним сценарієм. Гран-прі XXII Московського міжнародного кінофестивалю — Золотий Святий Георгій), – «Серце на долоні» — спільний Україно-польський проект (2008, за власним сценарієм). Автор кількох книжок з теорії фільму, актуальних глобальних проблем мистецтва, культури, моральності, у тому числі: «Телевізійні кіноновели» (1978), «Між ярмарком і салоном» (2003), «Страта двійника» (2016). Член Товариства польських письменників. Викладає на факультеті радіо та телебачення імені Кшиштофа Кєшльовського, в Колегіумі Цівітас (Collegium Civitas), а також на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. Має нагороди: – Лауреат Каннського кінофестивалю в номінації «Режисер» (1980) – Спеціальний приз Венеціанського кінофестивалю (1982) – Головний приз Венеціанського кінофестивалю (1984) – Премія імені Параджанова «За внесок у світовий кінематограф» на Єреванському міжнародному кінофестивалі (2005) – Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009) – Міжнародна премія «Балтийская звезда» (2009) – Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016). Кшиштоф Зануссі завжди наголошує свої зв’язки з Україною, виявляє зацікавленість та активність у запровадженні спільних навчальних студій і творчих проектів різного ґатунку. Зокрема, у вересні 2017 року у Львові, Свіржі та інших місцях на Львівщині розпочалися зйомки повнометражного художнього фільму Кшиштофа Зануссі «Ефір».
1939 – народився 17 червня у Варшаві
1955–1959 – вивчав фізику у Варшавському університеті
1959–1962 – вивчав філософію в Ягеллонському університеті
1966 — закінчив Державну вищу школу кінематографії імені Леона Шіллера в Лодзі, режисерський факультет.
1971—1983 – віце-президент Товариства польських кінематографістів
з 1987 — член Комітету кінематографії.
з 2002 — віце-президент Ради Фундації центру національної творчості
2008–2010 — сенатор Українського католицького університету
Нагороджений: орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009)
