Вагомі результати наукових досліджень

Національна академія мистецтв України повідомляє про вихід наукових монографій інститутами НАМ України в межах їх наукової діяльності протягом 2020 року:

Інститутом культурології НАМ України опубліковано низку цікавих монографій, зокрема :

Берегова Олена – Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі. К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. 304 с.; іл.. ISBN 978-966-2241-60-0

У монографії розглянуто з позицій імагології різножанрові зразки українського та світового академічного музичного мистецтва, створені на межі ХХ – ХХІ століть. Доведено, що імагологічний підхід робить можливим виявлення специфіки образного сприйняття Іншого представниками різних культур, розкриття уявлень учасників культурного діалогу один про одного, віднайдення ефективних механізмів позитивної репрезентації культури України у світі. Для викладачів, студентів і здобувачів наукових ступенів у закладах вищої освіти гуманітарного профілю, дослідників у сферах музичного мистецтва, культурології, мистецтвознавства, філософії культури.

Монографію створено в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою «Діалог культур у постсучасності: динаміка самоорганізації та глобалізаційні виклики».

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/dialog-kultur-obraz-inshogo-v-muzychnomu-universumi/

Людина в сучасному світі: соціально-філософський та культурно-антропологічний виміри: монографія / Є. В. Більченко, О. М. Берегова, В. В. Демещенко та ін. — К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. — 352 с.,. ISBN 978-966-2241-59-4

За умов сучасних викликів глобалізації по-новому постало питання визначення людини і усвідомлення її місця в світі, що постійно змінюється. Цими питаннями традиційно займалась культурна антропологія та соціальна філософія. Своє бачення цієї проблеми дають автори монографії. Для фахівців у галузі культурології, філософії культури, мистецтвознавства, дослідників наукових інституцій та творчих вищих навчальних закладів.

Дослідження виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою «Культурна антропологія в системі сучасної гуманістики: комунікативні технології, соціокультурні трансформації, міжнауковий підхід». Науковий керівник: Причепій Євген Миколайович, доктор філософських наук, професор.

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/lyudyna-v-suchasnomu-sviti-sotsialno-filosofskyj-ta-kulturno-antropologichnyj-vymiry/

Юдкін-Ріпун Ігор – Феноменологія культури як методологія інтерпретації – К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. – 352 с.; іл.. ISBN 978-966-2241-57-0 У монографії з позицій феноменології розглянуто проблематику виконавського мистецтва в театрі та музиці. Інтерпретацію подано в контексті інтуїтивного мислення в аспекті герменевтики і евристики. Простежено формування ейдетичних абстракцій як метаморфози ідіоматики. Для студентів і викладачів мистецьких вишів, дослідників театрального і музичного мистецтва, культурології, філософії культури, мистецтвознавства.

Виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою «Феноменологія культури як культурологічна методологія: системний підхід, персонологічні характеристики, історичні трансформації».

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/fenomenologiya-kultury-yak-metodologiya-interpretatsiyi/

Скуратівський у KINO-KOЛІ (1997–2008) — К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. — 352 с.; іл.. ISBN 978-966-2241-58-7

Вадим Скуратівський є українським інтелектуалом — мистецтвознавцем, істориком, літературознавцем, публіцистом, автором понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна й театру, учасник ініціативної групи «Першого грудня». Закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, факультет романо-германської філології. Захистив докторську дисертацію «Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX століття». Автор-велучий циклів телепрограм «Свіжий погляд на історію», «Монологи. Надії і втрати», «Бачу землю». Знімався в ігрових фільмах, зокрема в стрічках Сергія Маслобойщикова «Співачка Жозефіна і мишачий народ», «Шум вітру». Є автором щоквартального часопису KINO-KOЛО від його першого до останнього числа (1997–2008), де видрукував сорок оригінальних аналітичних матеріалів, котрі є пронизливим поглядом на історію, сьогодення й майбуття українського та світового кіномистецтва і наповнюють цю книжку.

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/skurativskyj-u-kino-koli-1997-2008/

Ганна Чміль – Людина — екран: візуальна антропологія (пост)сучасності: монографія / Чміль Ганна Павлівна. – К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. – 256 с.; 4 іл.ч/б. ISBN 978-966-2241-54-9 Монографію присвячено надзвичайно актуальній проблемі дослідження екрану як специфічного феномену (пост)сучасної культури, що виконує подвійну функцію: адекватно відображає життя людини і, водночас, формує нові способи людського мислення, зумовлені взаємодією екранного дискурсу та суб’єкта. Показано, що загальний дисплейно-екранний простір сучасності найточніше відображає наявну соціокультурну реальність, в якій нівелюється звична культурологічна диференціація типів культури на «високу» та «масову», а тотальність «буття-з-екраном» унеможливлює гегемонію якоїсь однієї з соціальних чи маргіналізованих груп, бо кожен із сучасних суб’єктів має можливість без обмежень продукувати «екранне знання» та виривати власну суб’єкт(оподіб)ність з простору типових ідентифікаційних взірців до становлення себе як вільної особистості. Для фахівців у галузі культурології, філософії культури, мистецтвознавства, дослідників наукових інституцій та творчих вищих навчальних закладів.

Виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою «Культуротворчий простір екрану: сучасні інтерпретації і смисли».

Науковий керівник: Чміль Ганна Павлівна, академік НАМ України, доктор філософських наук. 

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/lyudyna-ekran-vizualna-antropologiya-post-suchasnosti/

Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація: монографія / Гриценко О., Гончаренко Н., Кузнєцова І. та ін. К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. — 352 с.; 15 іл. ч/б. ISBN 978-966-2241-56-3 У монографії представлено результати дослідження і теоретичного осмислення посткомуністичної трансформації культури України у контексті Центральної та Східної Європи; процесу декомунізації культури та пов’язаних із ним змін у політиці пам’яті та суспільній свідомості; рецепції культурної спадщини XIX-XX ст. в сучасній Україні; європеїзація культури пам’яті в Україні через осягнення гуманітарних катастроф XX ст. Для фахівців у галузі культурології, історії, філософії культури, мистецтвознавства, викладачів та студентів.

Виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою: «Трансформація культури пам’яті сучасного українського суспільства».

Науковий керівник: Гриценко Олександр Андрійович, кандидат технічних наук, заслужений діяч мистецтв України.

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/kultura-pam-yati-suchasnogo-ukrayinskogo-suspilstva-transformatsiya-dekomunizatsiya-yevropeyizatsiya/

Більченко Євгенія – Суб’єкт. Символічне. Розрив: монографія / Більченко Євгенія Віталіївна — К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. — 304 с. ISBN 978-966-2241-55-6

У монографії розглядаються три парадигми: дискурс модерну, фіксований у понятті суб’єкта; дискурс постмодерну, фіксований у понятті Символічного у ситуації після «смерті автора»; дискурс сучасного психоаналізу, фіксований у понятті «радикального розриву» як із модерном, так і з постмодерном задля зрозуміння перспективи духовного розвитку людини в ХХІ столітті. Особливу увагу приділено феномену насилля над особистістю, що, за тлумаченням автора, носить символічний характер і означає інтерпеляцію травмованого суб’єкта в ідеологічний простір екрану як ланцюгу означників (політики, ідеології, влади, реклами, моди). Для фахівців у галузі культурології, філософії культури, мистецтвознавства, дослідників наукових інституцій та творчих вищих навчальних закладів.

Виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології Національної академії мистецтв України за темою: «Культуротворчий простір екрану: сучасні інтерпретації і смисли»

Науковий керівник: Чміль Ганна Павлівна, академік НАМ України, доктор філософських наук.

Детальніше за посиланням: https://icr.org.ua/vydannya/knygy/sub-yekt-symvolichne-rozryv/

Інститутом проблем сучасного мистецтва НАМ України було опубліковано низку цікавих монографій, зокрема :

Босенко А. В. – Свободная атональность / А. Босенко; Ин-т проблем Современного Искусства НАИ Украины. — Киев: Феникс, 2020. — 320 с.: ил.
ISBN 978-966-136-757-8

Книга «Свободная атональность» написана вне жанра. Ее даже нельзя отнести к так называемым «открытым произведениям». Она спровоцирована творчеством известного художника Виктора Сидоренко, но не
является прямым комментарием к его живописи. Его работы — детонатор. Голос художника — прима, текст
книги — секунда, втора. Он говорит: «Посмотрите!», текст: «Услышьте…». Разные пути к одному и тому же.
Свободная атональность упоминается редко — она проявляется по умолчанию, на нейтральных полосах видимости, по ту сторону слова, в молчании музыки, поэзии, живописи, философии… В книге действует своего рода принцип неопределенности, жизнь атональности как музыки диалектики, а не знания о ней.
А-тональность — «персонифицированное» «Ни-что», одинокое в своей отрицательности. Это требует доверия, прежде всего, к своим чувствам, абсолютного слуха и зрения, но недоверия мышлению. Эта книга — «Теория невероятности», обращенная к чувствам, аналога которым нет. Причинно-следственные связи бессильны.
Есть только логика и поэтика свободы. Зрение видимости.
Эта книга — для тех, кто не задает вопрос «Зачем все это?»

Детальніше за посиланням: http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/Bosenko_Svobodnaja_Atonalnost_2020_web.pdf

 

Клековкін О. Ю. – Театральна культура України: Сценарії. Ролі. Статуси/Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. — Київ: АртЕкономі, 2020 – 323 с.

ISBN 978-617-7805-25-9

Цю працю присвячено культурним сценаріям, якими було визначено поведінку виробників, замовників і споживачів театрального мистецтва в Україні. Ці сценарії зафіксовано у термінах і поняттях, оперуючи якими розповідали про театр свого часу наші попередники, а сьогодні, дуже часто керуючись тими самими або ж іншими формулами, розмірковуємо про мистецтво і ми. Прагнучи відтворити внутрішню (за П. Руліним) історію театру, автор зосередив увагу на історії загальних, типових явищ, зафіксованих у термінах і поняттях, а не явищ одиничних — митців та їхніх творів; відмовляючись від рейтингів і статусів зосереджував увагу на вивченні механізмів створення мистецьких репутацій.
Пропонована праця узагальнює і доповнює попередні авторські публікації, присвячені театральній культурі України (зокрема праці останніх років — «Театрознавство: Предметне поле», «Структура культурної революції: Сценарії і ролі» та ін.). Однак цією працею не завершується дослідження,
а лише фіксується один з етапів вивчення неохопної і надзвичайно актуальної для історії театральної культури теми.
Цю публікацію здійснено як демо- або бета-версію, limited edition, розширену горизонтально і вертикально, що умовно можна позначити як друге виправлене і доповнене видання, вимушений backup, зумовлений пандемією.

Ковальчук О. В. Сценографічна практика у просторі XXстоліття: київські реалії/Олена Ковальчук; Нац. акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва. – Київ : Фенікс, 2019. – 269, [1] с. : іл. – Рез. англ. – Бібліогр.: с. 244-251. 

ISBN 978-966-136-723-3
У рамках фундамент. наук. теми “Художня культура у контексті сучасного мистецтвознавства”.

У книзі розглянуто основні процеси пошуку сценографічної пластики на прикладах діяльності провідних театральних художників Д. Боровського та Д. Лідера. Проаналізовано вплив режисерсько-сценографічних експериментів початку ХХ ст. і театрального конструктивізму 1920-х рр. на розвиток пластичної режисури 1960-80-х рр. Презентовано питання соціальних, історичних і культурологічних передумов середини ХХ ст., котрі визначили необхідність появи нового образного мислення у мистецтві театральної декорації.
Визначено психологічні характеристики педагогічної системи Д. Лідера, що уможливили появу в українському театральному просторі нового сценографічного покоління. Дослідження розраховане на фахівців у галузі сучасного мистецтва, мистецтвознавців, культурологів, студентів відповідних вищих учбових закладів та широкий загал читачів.

Детальніше за посиланням: http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/Kovalchuk-Scenographic_practice_text.pdf

МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: зб. наук. праць/Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: О.О. Роготченко (голова редкол.), В.Д. Сидоренко, Л.А. Дрофань та ін. Київ: ІПСМ НАМ України, 2020. Вип. 16. 208 с.: іл.
ISSN 2309-7752
Збірник мистецтвознавчих студій «МІСТ», започаткований Інститутом проблем сучасного мистецтва НАМ України, є унікальним фаховим виданням, що охоплює практично усі сфери мистецького життя країни. «МІСТ» є виданням, що об’єднує фахівців усієї країни, надаючи можливість оприлюднення власного індивідуального бачення мистецьких проблем.
Видання розраховане на мистецтвознавців, культурологів, художників, а також на широкий загал небайдужих до мистецтва шанувальників.

Детальніше за посиланням: http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/MIST-16-2020.pdf

Г.Скляренко. Українські художники : з відлиги до незалежності. У 2-х книгах К., ArtHuss, 2020 р.

В історії українського мистецтва друга половина ХХ століття — з відлиги до Незалежності — посідає особливе місце. Адже фактично саме від середини сторіччя, внаслідок об’єднання Східних та Західних земель, Україна почала розвиватися в єдиному національно-суспільному просторі, до якого кожний із її культурних центрів — Київ, Львів, Харків, Ужгород, Одеса та ін. — внесли свій неповторний досвід, що виразно проявив себе з утвердженням державної Незалежності. За півсторіччя вітчизняне мистецтво пройшло складний, суперечливий шлях, чи не головну напругу якого склала протидія тоталітарному радянському режиму та його ідеології, а разом з ними — і тій версії політизованого пропагандистського мистецтва, що окреслювалась соціалістичним реалізмом. 

Проте актуальність цього періоду художньої культури має сьогодні не лише суто історичний та академічний зміст, безпосередньо пов’язана з необхідністю глибокого переосмислення радянського досвіду, тої еволюції художньої свідомості, самих уявлень про мистецтво, які були започатковані у пізньорадянські часи та даються взнаки й дотепер. Друга половина ХХ століття в українському мистецтві позначилася творчістю яскравих, самобутніх, видатних художників, творчість яких розкриває інші, ще до кінця не осягнуті змісти, несе у собі не лише образно-естетичну самоцінність, а й надалі викликає дискусії та суперечливі судження. Саме цим художникам різних поколінь та різних творчих спрямувань присвячена ця книга. Доробок кожного з представлених у ній митців складає сьогодні певне явище. Деякі імена добре відомі, їхні твори не раз експонувалися на багатьох виставках в Україні та за кордоном, інші — ще чекають належної презентації. Разом вони складають свою, «іншу» версію історії українського мистецтва. що демонструє часто несподівані ракурси її розвитку. Безперечно, книга вмістила далеко не всіх художників пізньорадянського часу, які варті на увагу, за її межами — десятки імен. Проте творчі біографії, зібрані у цьому виданні, досить виразно окреслюють потужний художній простір у різноманітті його мистецьких вимірів, що не лише дає уявлення про етапи поступу вітчизняної образотворчості та пов’язану з ними проблематику, а й відкриває шляхи для подальших досліджень. Адже як би там не було, головним у мистецтві завжди залишається Автор.

Рекомендовано до видання Вченою радою Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України

Художник Ольга Петрова в текстах сучасників/упоряд. О. Петрова; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. Київ: Фенікс, 2020. 312 с.: іл., 32+16 с. кольор. вкл. ISBN 978-966-136-756-1

У збірці оприлюднено культурологічні, мистецтвознавчі статті, окремі рецензії та відгуки на творчість Ольги Петрової як художника. Її мистецтвознавчий доробок автор-упорядник книги свідомо залишила поза увагою як окрему, дуалістичну рису творчої особистості. У пропонованих текстах з панорамною розлогістю простежено шлях мисткині з 1965-го по 2020 рік. Збірка перетворилася на віртуальний «культурологічно-дискусійний клуб», до якого долучилися автори різних поколінь. Їхня спільність у тому, що всі вони — сучасники художниці, всі заінтриговані її творчістю, про яку говорять небайдужим словом — яскраво, аналітично. В сукупності думки інтелектуалів на тлі портрета одного художника пропонують читачеві ширшу картину розвитку вітчизняного мистецтва в час переходу до вільного творчого процесу в Україні наприкінці ХХ — на початку ХХІ століть. Збірка архівованих текстів буде у нагоді сучасним мистецтвознавцям, естетикам та журналістам. Для майбутнього історика мистецтва вона постане як синтетична картина, в якій жанрова оригінальність представлена з артистичною вишуканістю.

Детальніше за посиланням: http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/Petrova_fragment.pdf

Авраменко О.О. Білокур. Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ. К.: Видавництво Горобець, 2021. 168 с.

 

УВАГА:

Публікація оновлюється в міру надходження нової інформації про видані монографії інститутами НАМ України 2020-му та поточному роках.