Андрій Чебикін. Передчуття

2 грудня 2020 року в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка Андрія Чебикіна «Передчуття».

Роботу над графічним твором «Передчуття» художник розпочав у 2015 році, в непростий час для всієї країни та особисто для майстра. Політичні потрясіння в державі, анексія Криму, війна на сході  та внутрішня духовна криза митця «сплелися» в складний клубок рефлексій та передчуттів автора, які потребували емоційного виплеску на папері. Митець, який зростав у спустошеному Другою світовою Гайсині і добре пам’ятає зранених війною людей, емоційно і глибоко відреагував на драматичні події, у вирі яких опинилася Україна нині, у ХХІ столітті.

У 2015 році митець створює центральний образ композиції – коловорот із хаотично нагромаджених людських тіл, колесо життя, яке підіймає нагору одних і кидає в прірву інших.  Художник-філософ,  у своїй творчості він завжди бачить «за деревами ліс», тож і в цій композиції підноситься на найвищий рівень художнього узагальнення. Митець знеособлює людину, позбавляє її індивідуальних рис. Ані обличь, ані фарб: лише чорно-білі ламані лінії оголених тіл, каліграфічно прописані майстром китайською тушшю. Більшість із цих графічних «натяків» на людину намагаються втриматися  в потоці буття,  деякі ж приречено летять у безодню… Тим часом шар котиться далі: як грізна невідворотна доля чи невмолимий час, як жорна історії, що перемелюють цілі народи, і в яких крихкій людській істоті так важко вижити і майже неможливо зберегти своє право на просте людське щастя.

Упродовж наступних чотирьох років композиція стояла «обличчям до стіни». Художник шукав фінальний акорд, він не квапився завершувати  важливу, етапну для нього роботу. Людина ренесансного світовідчуття, Андрій Чебикін, ймовірно, не міг змиритися з апокаліптичним сценарієм, який намалювала його уява, підказувало передчуття. Художник повернув роботу на мольберт наприкінці 2019-го. За словами майстра, «рубіж 2019-2020 років дав надію на позитивні зміни та привніс у роботу елементи колажу», які символізували любов. «Ця мить була як сон наяву, і цей сон допоміг ясно зрозуміти: що б там не діялося у світі чи нашому житті, чистий ефір любові здатен врятувати все…».

Андрій Чебикін створює акварельні листівки на планшеті, друкує їх на кальці і «рятує» ними  експресіоністичну композицію від суцільного мороку. Закохані пари,  злиті в обіймах – це острівки рожевої мрії, прояви людської тілесності іншого ґатунку – вона піднесена і переможна. Це пісня життя і, вочевидь, відбитки особистого щастя, ностальгічні світлини, які залишили слід у душі самого автора і до яких він повертається як до точки опори. Аркуші-колажі розповідають про особисте і разом із тим про вічне. Хлопець із довгуватим, ледь хвилястим волоссям, і дівчина з задерикуватим кінським хвостиком, що сором’язливо ховає обличчя за спиною юнака, кохатимуться в усі часи, навіть найпохмуріші.

                                                                                                           Оксана Підсуха

Джерело: https://knag.museum/exhibitions/andrij-chebikin-peredchuttya/

З відеороликом “Андрій Чебикін. “Передчуття” можна ознайомитися за посиланням:  https://fb.watch/2riC838pU8/

 

Чебикін Андрій Володимирович – художник-графік, педагог. Учасник вітчизняних і міжнародних виставок образотворчого мистецтва в Австрії, Канаді, Росії, США, Фінляндії, Франції, Японії та Китаї.

Академік-засновник Національної академії мистецтв України (1996), Президент НАМ України (з 1997).

Народний художник України (1992), професор (1985), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007), Премії ім. І. Огієнка (1995).

Народився 14 квітня 1946 р. у м. Гайсин Вінницької області. У 1970 році закінчив факультет графіки Київського державного художнього інституту (майстерня станкової графіки І. Селіванова та Л. Чичкана). Викладає на кафедрі графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури з 1970 року, з 1985 – професор. Як педагог створив своєрідну школу естампа. Співавтор навчального посібника “Техніка офорта”. У 1980 – 1987 рр. – проректор з наукової роботи, з 1989 – ректор академії.

Працює в галузі станкової і книжкової графіки, монументального мистецтва. Твори А. Чебикіна зберігаються в Національному художньому музеї України, Державній Третьяковській галереї (Москва), інших музеях і приватних колекціях в Україні, Росії, інших країнах.