Національна академія мистецтв України

БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ — мистецтвознавець, учений, дослідник.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ — мистецтвознавець, учений, дослідник. БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ — мистецтвознавець, учений, дослідник.

Своєю музейною збиральницькою діяльністю прославив не тільки Львівську картинну галерею, директором якої працював з 1962 року, а й Україну (галерея нині налічує понад 58 тис. експонатів).

Він зібрав унікальну колекцію деревяної скульптури, що набула розголосу серед шанувальників і знавців образотворчого мистецтва.

Мистецько-дослідницька і організаторська діяльність Б. Возницького увінчалася низкою безцінних для вітчизняної історіографії здобутків, за його безпосередньою участю врятовано, повернуто з небуття, збережено понад 20 тис. творів – ікон, портретів, картин, скульптур, перлин прикладного мистецтва тощо. Завдяки його зусиллям відновлено з руїн і створено музеї на правах відділів Львівської картинної галереї: Музей українського мистецтва ХІV–XVIII ст. в Олеському замку (1975); Музей книги (першодрукаря І. Федорова, 1976); Музей-садибу поета Маркіяна Шашкевича (1986); Музей «Русалки Дністрової» (1996); Музей оборонної архітектури України ХIV ст. (Пятничанська вежа, 1995). Автор путівників «Олеський замок» (1977), «Каплиця боїмів» (1979), статей про творчість М. Полейовського, С. Дзенгаловича, про львівську барокову скульптуру XVIII ст., українську ікону XIV–XVII ст. та ін.

Йому належить першовідкриття творчості Йова Кондзелевича, авторство атрибуції однієї з найдавніших ікон «Львівської Богоматері» XIV ст. тощо. Він вів роботи в Золочівському замку в Підгірцях, де мають бути розміщені зібрані ним численні експонати (уже відновлено Східний павільйон).

Широта світогляду Б. Возницького, вивчення й висвітлення маловідомих сторінок історії мистецтва і культури не тільки українського, а й західноєвропейського та східного ареалів здобули визнання і повагу серед багатьох учених Франції, Польщі, Німеччини, інших держав світу. Виставкова, будівельна діяльність, роботи з атрибуції та дослідження архітектурних споруд, археологічні розкопки – все це тільки окремі сторінки активної творчої пульсації «феномену Возницького».

 

1926 - 2012

Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2006)

Герой України (2005)

заслужений працівник культури України (1972)

заслужений діяч культури Польщі (1984)

лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1990)

лауреат Всеукраїнської премії «Визнання» (2001)

премії Я.Кохановського (1990)

 

 



1926 — народився 26 квітня у с.Ульбарів, тепер с.Нагірне Рівненської обл.

1955 — закінчив Львівське училище прикладного мистецтва.

1962 — закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю.Рєпіна в Ленінграді за спеціальністю «Історія і теорія мистецтв».

З 1962 — директор Львівської картинної галереї.

2002 — 2006 почесний член (академік) АМУ.

2012 — помер 23 травня.

Президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), голова Ради директорів львівських музеїв, почесний доктор Краківської педагогічної академії, член Громадської гуманітарної ради при Президентові України.

Нагороджений: орденом «За заслуги» ІІ (2001) і ІІІ (1996) ступенів, Хрестом Командора (Польща, 2004), Хрестом Івана Мазепи (2010), Золотою медаллю АМУ (2006), ювілейною медаллю "20 років незалежності України" (2011).