Національна академія мистецтв України

ІГОР МИКИТОВИЧ СЄДАК — архітектор, дослідник, педагог.

RUSENG    

                 www.academia.gov.ua



ІГОР МИКИТОВИЧ СЄДАК — архітектор, дослідник, педагог.ІГОР МИКИТОВИЧ СЄДАК — архітектор, дослідник, педагог.

Автор понад 150 наукових робіт та публікацій з актуальних проблем містобудування і архітектури, серед яких монографія «Архітектура України».

І. Сєдак виконав понад 100 проектних і конкурсних робіт: генеральних планів Великої Ялти, Сум, Донецька – Макіївки та інших міст і селищ України. Ним запроектовані та побудовані житлові та громадські споруди в Києві, Дніпрорудному, Нововолинську, Червонограді, Артемівську, Кременчуці, Коростишеві та інших містах України, розроблені проекти парків в Алушті, Симферополі, Одесі, Закарпатті, приміській зоні Києва. У співдружності зі скульпторами розроблено та встановлено понад 30 пам’ятників: загиблим у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. односельцям; погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці, президента НАН України, академіка Б.Є. Патона в Києві. За ландшафтну архітектуру центру Донецька І. Сєдакові присуджено Державну премію СРСР.

Репрезентував Україну на багатьох з’їздах архітекторів СРСР. Обирався членом президії, першим заступником голови і головою правління Спілки архітекторів України (1965–1990), секретарем правління Спілки архітекторів СРСР (1975–1990). Був делегатом ХІ–XVI конгресів та асамблей Міжнародної спілки архітекторів (UIA) в Болгарії, Іспанії, Мексиці, Єгипті, Великій Британії. Багато років був членом Комітету з Державної премії України імені Тараса Шевченка та головою його архітектурної секції, членом президії республіканського правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, віце-президентом архітектурної секції Українського товариства дружби та культурного зв’язку із зарубіжними країнами, членом комісії Української РСР із справ ЮНЕСКО. Працював головним редактором науково-технічного збірника «В помощь проектировщику-градостроителю», за плідну роботу в якому нагороджений Срібною медаллю Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР.

 

1923-2009

Почесний член (академік) Академії мистецтв України (2004)

заслужений архітектор УРСР (1977)

лауреат Державної премії СРСР у галузі архітектури (1978)

 

 



1923 — народився 3 жовтня в м.Полтаві.

1941—1946 - брав участь у бойових діях Другої світової війни, служив у лавах Червоної Армії.

1951 — закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Архітектура».

1951—1969 - працював у проектних і науково-дослідних інститутах.

1969—1976 - директор Українського державного інституту проектування міст «Діпромісто».

1975—1990 - секретар правління Спілки архітекторів СРСР, голова правління Спілки архітекторів України.

1979 - 2009 - доцент кафедри містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури.

2009 - помер 12 січня.

Член Національної спілки архітекторів України, почесний член Української академії архітектури, дійсний член Академії будівництва України (2004).

Нагороджений: орденами Трудового Червоного Прапора, Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма вітчизняними та зарубіжними медалями.