Національна академія мистецтв України

ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ПРЯДКА — художник монументально-декоративного мистецтва, педагог.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ПРЯДКА — художник монументально-декоративного мистецтва, педагог.

ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ПРЯДКА — – художник монументально-декоративного мистецтва, педагог. Високий професійний рівень митця, його яскрава творча індивідуальність здобули належне визнання в Україні та поза її межами. Автор значних творів монументально-декоративного розпису, мозаїчного та скульптурного рельєфів, вітражів з литого скла, тематичного гобелена. Творчу роботу В. Прядка органічно поєднує з громадською: виступає на радіо, телебаченні, у пресі. Про творчі здобутки художника є численні відгуки у засобах масової інформації.

Основні твори: мозаїчний рельєф «Сонце кохання», гобелен «Гімн життю», вітраж «Сім’я і Батьківщина» (Палац урочистих подій, м. Олександрія, 1968–1970); гобелени «Русь» та «Світанок революції» (1978); «Легенда про Кия» (Музей історії м. Києва, 1982); «Історія землі Черкаської» та «Слава Черкащини» (1984); «Київ – місто-герой» (1985); кольорове вирішення мікрорайону «Троєщина» (м. Київ, 1985); монументально-декоративний розпис плафона вестибюля ЦНБ ім. В. Вернадського (1988–1989); килими «Українська ніч», «Солов’ї», керамічне панно «Золотоверхий Київ», гобелени «Давній Київ», «Чигирин», «Батурин», «Глухів» (Палац «Україна», м. Київ, 1995–1996); монументальний розпис Варваринського приділу, 10 ікон для фасаду Михайлівського Золотоверхого собору (1998–2000); серія ікон для Андріївського та Преображенського іконостасів Успенського собору Києво-Печерської лаври (2003); монументально-декоративний розпис в інтер’єрі Національної спілки майстрів народного мистецтва (у співавторстві, 2003); ікони «Розп’яття Ісуса Христа з ангелами», «Розп’яття Апостола Андрія», «Розп’яття Апостола Петра» (2004); станкові твори «Кирило Кожум’яка» (Київський ляльковий театр, 2005–2006), «Зиновій-Богдан Хмельницький – гетьман всієї Руси-України» (2005), «Гетьман Іван Мазепа» (2007), «Гетьман Петро Дорошенко» (2007), монументальний живопис в інтер’єрі Успенського собору Києво-Печерської лаври; «V Вселенський собор», «VІІ Вселенський собор», «Апокаліптичні старці на склепінні», «Україна у вогні» (2009), монументальні портрети гетьмана Івана Мазепи (у співавторстві з О.І. Володимировою, 2007–2010), живописні твори «Капустяна балка» та «Заповіт Тараса» (2012–2013).

 

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004)

народний художник України (1996)

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1998)

 

 



1942 — народився 4 березня у с Ходорів Миронівського р-ну Київської обл.

1966 — закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Скульптура».

1966—1992 - Київський комбінат монументально-декоративного мистецтва, художник-монументаліст.

1992—2005 - голова Спілки майстрів народного мистецтва України. (1998 — Спілці надано статус Національної).

1997—2005 - головний редактор журналу «Народне мистецтво».

2001—2004 - член-кореспондент АМУ.

Член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Нагороджений: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2002), Почесною Грамотою Ради Міністрів України (1982), Золотою медаллю АМУ (2012).

Посада: професор кафедри художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім.М. Бойчука.