Національна академія мистецтв України

ВАСИЛЬ ЄВДОКИМОВИЧ ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ — художник-графік, педагог.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ВАСИЛЬ ЄВДОКИМОВИЧ ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ — художник-графік, педагог. ВАСИЛЬ ЄВДОКИМОВИЧ ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ — художник-графік, педагог.

Учасник вітчизняних та міжнародних художніх виставок.

Багато сил і енергії віддає підготовці та вихованню художників книги як педагог і завідувач кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та кафедри графіки видавничо-gоліграфічного факультету Національного технічного університету України «КПІ».

Працює в галузі книжкової і станкової графіки та живопису, майстерно володіє різними технічними засобами графічного мистецтва.

Ще в студентські роки почав творчо співпрацювати як художник-графік з провідними видавництвами України — виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань. Широке визнання художникові принесли створені ним цикли ілюстрацій до книжкових видань з українського пісенного фольклору, класичної і сучасної української поезії та станкові гравюри й екслібриси.

В. Перевальський — співавтор монументального вітража «Шевченко і народ», створеного в інтер'єрі Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка; автор проекту пам'ятного знака «Голодомор 1932—1933», установленого біля Михайлівського собору в м. Києві.

Серед кращих творів: ілюстрації – до книжок «Пісні про кохання» (1964–1965), «Українські народні пісні про кохання» (1968), «Українські народні пісні в записах В. Гнатюка» (1971), збірник українських народних пісень «Веснянки» (1984), «Лісова пісня» Лесі Українки (1984–1986), до збірок вибраних поезій М. Рильського (1974), П. Тичини (1987), І. Драча (1991, 2006), Б. Олійника (2005), до видання «Козацькі пісні» (1994–2000); станкова графіка – «Ой у полі дві тополі» (1967), «Нащо мені чорні брови» (1968), «Битва» (за мотивами твору І. Нечуя-Левицького «Вечір на Володимирській горі», 1978); екслібриси – для В. Вітрука (1966), В. Стеценка (1966), В. Турянчика (1966), В. Житника (1966), І. Крип’якевича (1967), А. і Ф. Глущуків (1968), серія робіт в техніці олійного живопису: «Мінлива погода» (2004), «Весняні води» (2008), «Хмари і сонце» (2008), «На Дніпрі» (2011) та ін.

Твори зберігаються у провідних музеях та колекціях як в Україні, так і за її межами.

 

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2013)

народний художник України (1999)

доцент (2003)

лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993)

 

 



1938 — народився 13 червня у с. Бубнів Золотоніського р-ну Черкаської обл.

1965 — закінчив Київський державний художній інститут.

1965—1967 - аспірант творчих майстерень Академії мистецтв СРСР.

1967—1987 - на творчій роботі. 1987—1991 секретар Національної спілки художників України.

1991 — розпочав викладацьку роботу на посаді доцента кафедри графіки видавничо-поліграфічного факультету Національного технічного університету України «КПІ».

1997—1998 - заступник голови Київської організації Національної спілки художників України.

2000—2005 - заступник голови Національної спілки художників України.

Член Національної спілки художників України.

Нагороджений: орденом "За заслуги" III ступеня (2007), Золотою медаллю АМУ (2008).

Посада: завідувач кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.