Національна академія мистецтв України

ДАНИЛО ДАНИЛОВИЧ ЛІДЕР — художник-сценограф, педагог.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ДАНИЛО ДАНИЛОВИЧ ЛІДЕР — художник-сценограф, педагог

ДАНИЛО ДАНИЛОВИЧ ЛІДЕР — художник-сценограф, педагог.

Увійшов в історію вітчизняного театру, поставивши понад 150 вистав в Україні і за кордоном.

Як педагог виховав ціле покоління українських сценографів, заснував власну школу сценографії. Серед його учнів М.Левитська, А.Олександрович, С.Маслобойщиков, В.Карашевський, І.Несміянов та ін.

Д.Лідер – майстер образно-дійової режисури сценічного простору. В своїх просторових вирішеннях поєднував предмет і метафору, театральну гру і життя, де форма дивовижної простоти завжди насичена глибоким філософським сенсом: «Патетична соната» М. Куліша (1966), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1970), «Король Лір» В. Шекспіра (1979), «Камінний господар» Лесі Українки (1988), «Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема (1989), поставлені у театрах України та Росії.

Як теоретик театру, Д. Лідер є автором багатьох публікацій з творчих питань у періодичних виданнях. Його теоретичний доробок поданий у збірці «Театр для себе» (автор концепції та упорядник О. Островерх), що містить філософську та театральну есеїстику художника і становить велику духовну цінність для практиків і цінителів театрального мистецтва. Творча діяльність майстра відзначена медаллю Празької квадрієнале. Лауреат багатьох творчих фестивалів, оглядів, конкурсів. Його вихованці працюють у Данії, Німеччині, Польщі, Росії, США та інших країнах.

 

1917—2002

Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997)

народний художник України (1982)

професор (1994)

лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1993)

Державної премії СРСР (1952)

 



1917 — народився 8 травня у с.Вікторфельд Ростовської області (Росія).

1937 — закінчив Ростовське художнє училище.

1956 - закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури ім.І.Ю.Рєпіна (м. Ленінград).

1946—1965 - працював у театрах Челябінська, Ленінграда та інших міст Росії.

1965—1990 - головний художник Київського українського академічного драматичного театру ім.І.Франка.

З 1973 - викладав у Київському державному художньому інституті (Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури).

2002 — помер 29 грудня.

Член Національної спілки художників України, Національної спілки театральних діячів України, Комітету з Національної премії України ім.Тараса Шевченка.

Нагороджений: медаллю «Ветеран праці».