Національна академія мистецтв України

МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КРИВОЛАПОВ — мистецтвознавець, педагог.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КРИВОЛАПОВ — мистецтвознавець, педагог. МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КРИВОЛАПОВ — мистецтвознавець, педагог.

З його ініціативи при мистецтвознавчому факультеті започатковано і впроваджено новий в Україні напрям підготовки фахівців-менеджерів з проблем управління художньою культурою. Як педагог він виховав плеяду фахівців-мистецтвознавців.

У колі наукових інтересів М. Криволапова проблеми теорії та історії образотворчого мистецтва, питання становлення і розвитку мистецтвознавчої науки та художньої критики в Україні XX століття, він є автором понад 140 друкованих праць і публікацій: монографічних досліджень, альбомів, навчально-методичних посібників (у тому числі виданих за кордоном – Росія, США, Франція, Хорватія). Ряд праць М. Криволапова відзначено дипломами і преміями Спілок художників України і СРСР, Академії мистецтв СРСР. Він також нагороджений нагрудним знаком Міністерства культури СРСР «Отличник культури СССР» (1972). Науковець незмінно бере участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, виступає з доповідями на теми історії національного образотворчого мистецтва та художньої критики.

Упродовж багатьох років М. Криволапов був головою та членом державних художньо-експертних рад Міністерства культури і мистецтв України, членом Президії Спілки художників України, членом правління, головою секції критики і мистецтвознавства Київської організації Спілки художників України, членом Комітету ЮНЕСКО з проблем вивчення культур слов’янських народів. М. Криволапов – один з активних членів ініціативної групи творчої інтелігенції, завдяки якій було засновано Національну академію мистецтв України. Як дійсний член Академії та її головний учений секретар (1997–2006) провадив значну роботу із забезпечення повноцінної діяльності цього закладу.

Основні наукові праці: «Образотворче мистецтво Радянської України» (1977), «Народне і декоративно-прикладне мистецтво України» (1977), «Літопис мужності» (1978, у співавторстві), «Віктор Пузирков» (1988), «Анатолій Базилевич» (1976), «Олександр Лопухов» (1991), «Віктор Шаталін», «Віктор Пузирков та його учні. Альбом» (2003, у співавторстві), «Спілка художників України. Сторінки історії», «Про мистецтво і художню критику першої половини ХХ століття» (2006), «Українське мистецтво ХХ століття в художній критиці» (2011).

 

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997)

доктор мистецтвознавства (2012)

професор (1992)

заслужений діяч мистецтв України (1992)

заслужений діяч культури Польщі (1977)

 

 



1936 — народився 16 вересня у с.Антонівка Київської обл.

1954 — закінчив Ризьке художнє поліграфічне училище.

1955—1956 - працював у журналі «Дружба» (м. Махачкала, Дагестан).

1968 — закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Мистецтвознавство».

1971—1978 - начальник управління образотворчих мистецтв, член колегії Міністерства культури України.

1978—1993 - проректор з наукової роботи Української академії мистецтва.

1987—2004 - завідувач кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

1996 - академік-засновник АМУ.

1997—2006 - головний учений секретар АМУ.

Член Національної спілки художників України.

Нагороджений: медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва», «Ветеран праці», Почесною Грамотою Верховної Ради України (2006), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006), Золотою медаллю АМУ (2006), почесною відзнакою Київського міського голови «Знак Пошани» (2006).

Посада: професор кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.