Національна академія мистецтв України

КОВАЛЬЧИК ЄЖИ — мистецтвознавець

ENG    

                 www.academia.gov.ua



КОВАЛЬЧИК ЄЖИ — мистецтвознавець КОВАЛЬЧИК ЄЖИ — мистецтвознавець

Вивчав історію мистецтва в Любленському і Варшавському університетах (1950-53). Працював в Інституті мистецтв Варшавського університету, де захистив кандидатську і докторську дисертації (1971). Від 1978 року до сьогодні працює в Інституті Мистецтв Польської Академії Наук. На посаді професора з 1983 року. Керував відділом сучасного мистецтва протягом 1980-2000, з 1988-1996 очолював науковий журнал «Бюлетень історії мистецтва». Виховав 14 докторів наук. Є куратором наукових стипендій Каси Мяновського для молодих вчених з України, Білорусії, Литви.

Основні напрями наукових досліджень: 1. Мистецтво і культура періоду ренесансу; 2. Мистецькі польсько-італійські взаємини XVI - XVIII ст.; 3. Теорія новітньої італійської архітектури; 4. Пізньобарокова архітектура Польщі в тому числі України і Литви; 5. Збереження та реставрація мистецьких пам'яток.

Науковий доробок професора Єжи Ковальчика обіймає 300 публікацій, написаних різними мовами, в тому числі 8 монографій: «Колегія в Замостю» (1968), «Себастьяно Серліо і польське мистецтво» (1973), «Культура часів Яна Зопольського» (1980), Zamosc citta ideale (1986), II ruolo di Roma nell’architettura polacca del tardo barocco (1996), Kultura і ideologia Jana Zamoyskiego (2005), Swiatynie poznobarokowe na Kresach. «Пізньобарокові храми на території України» (2006).

Ініціатор і організатор комісії охорони пам'яток в Товаристві істориків мистецтва. Засновник Товариства реставрації пам'яток (голова Спілки реставраторів 1980-1983), член національного комітету ІКОМОС (від 1994). Науковий редактор 5-томної інвентаризації пам'яток в Польщі. Член багатьох наукових товариств Польщі та Італії, в тому числі комітету наук про мистецтво польської Академії Наук (1975).

 

Іноземний член   Національної академії мистецтв України (2011)

 



1930  — народився 3 серпня.

1950-1953 —  Вивчав історію мистецтва в Любленському і Варшавському університетах.

З 1978 до сьогодні працює в Інституті Мистецтв Польської Академії Наук. На посаді професора з 1983 року. Керував відділом сучасного мистецтва протягом 1980-2000, з 1988-1996 очолював науковий журнал «Бюлетень історії мистецтва».

Лауреат багатьох наукових премій. Нагороджений медаллю Бернарда Моранда, кавалер Орденів Відродження Польщі (1985) і Командорського Ордену Відродження Польщі (2000).