Національна академія мистецтв України

ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ КОВАЛЬ — кінорежисер, кіно- оператор, майстер документалістики.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ КОВАЛЬ — кінорежисер, кіно- оператор, майстер документалістики. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ КОВАЛЬ – кінорежисер, кінооператор, майстер документалістики, педагог, творчий шлях якого міцно пов’язаний з Українською студією хронікально-документальних фільмів.

У його творчому доробку 85 картин, значна частина яких відзначена нагородами кінофестивалів різних рангів. Серед найвідоміших творів: «Шлях до тунелю» (1975 – приз «Срібний голуб» у Лейпцигу); «Меланчине весілля» (1978 – приз «Срібний голуб» у Лейпцигу); «Ой, горе, це ж гості до мене» (1989 – диплом Міжнародного кінофестивалю в Тампере); «Притулок» (1990 – приз «Срібний орел» IV Міжнародного кіно фестивалю історичного кіно в Парижі); «Дім. Рідна земля» (1990 – головний приз І Всеукраїнського кінофестивалю «За кращий документальний фільм»); «Незаконні діти Антона Веберна» (1992 – приз за творчий пошук Міжнародного кінофестивалю у Берліні); «Заповіт Йосипа Сліпого» (1995–1996, чотири серії: «Терновий вінок», «Гряди по мні», «Неофіти», «А ще не сьома печатка»); з числа останніх робіт – «Гамлет» з хепі-ендом» (2003 – Золота медаль Ханжонковського фестивалю, Москва), «Голос моєї душі».

Фільми О.Коваля порушують гострі життєві проблеми, сповнені людяності та національної гідності. Вже перша його робота «Сектор мовчання» відзначена призом Міжнародного кінофестивалю «Кіномарина–73». Національна премія України імені Тараса Шевченка присуджена творчій групі за кінофільм «Відкрий себе», де О. Коваль як оператор-постановник виявив неабияку творчу винахідливість, високий професіоналізм та майстерність.

О. Коваль поєднує творчу роботу з викладацькою: з його творчої майстерні вийшло чимало учнів, роботи яких відомі за межами України. Серед них лауреати міжнародних кінофестивалів: режисери С.Буковський, В.Васянович, М.Кондратьєва, О.Росич, Т.Хмельницький, кінооператор В Єфименко та ін. Вихованці очолюваної ним кафедри кінорежисури та драматургії Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.І.К.Карпенка-Карого дедалі більше утверджують себе в українському кінематографі.

 

Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (1997)

народний артист України (1993)

професор (2004)

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1991)

та Державної премії України ім. Олександра Довженка (2006)

 

 



1945 — народився 7 травня у с. Жердова Київської обл.

1971 — закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії за спеціальністю «Режисура документального кіно» (м. Москва).

1971—1997 - режисер-оператор Української студії хронікально-документальних фільмів («Укркінохроніка»).

З 1991 - доцент, професор кафедри кінорежисури та кінодраматургії Київського державного інституту театрального мистецтва ім.І.К. Карпенка-Карого.

1997—2003 - директор кіностудії «Укркінохроніка».

З 2004 - очолює лабораторію екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.

2004-2013 - завідувач кафедри кінорежисури та кінодраматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого.

2004-2014 – завідувач лабораторії екранних мистецтв.

2015-2016 - Завідувач відділу екранних мистецтв.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Нагороджений: орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2001), «Знак Пошани» (1986), Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1981), медаллю «Ветеран праці» (1989), Почесною грамотою Верховної Ради України (2005), Золотою медаллю АМУ (2005), призами престижних кінофестивалів.

Посада: професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого; завідувач лабораторії екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.