Національна академія мистецтв України

ЮРІЙ ГЕРАСИМОВИЧ ІЛЛЄНКО — кінооператор, режисер, сценарист, письменник, актор, педагог, громадський діяч.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ЮРІЙ ГЕРАСИМОВИЧ ІЛЛЄНКО — кінооператор, режисер, сценарист, письменник, актор, педагог, громадський діяч.ЮРІЙ ГЕРАСИМОВИЧ ІЛЛЄНКО — кінооператор, режисер, сценарист, письменник, актор, педагог, громадський діяч.

Має у режисерському доробку 12 кінофільмів, а саме: «Криниця для спраглих» (1965, дипломи Мюнхенського, Сан-Францискського МКФ); «Вечір на Івана Купала» (1967); «Білий птах з чорною ознакою» (1971, Золотий приз 7 Московського МКФ, Гран-прі – «Золота Пектораль шаха Ірану» – Тегеранського МКФ, дипломи Сан-Францискського, Токійського, Сіднейського, Мельбурнського МКФ та ін.); «Наперекір усьому» (1972, приз «Срібна Арена» на МКФ в м. Пула); «Мріяти і жити» (1973); «Свято печеної картоплі» (1976), «Смужка нескошених диких квітів» (1978); «Лісова пісня. Мавка» (1981, приз журі ВКФ у Вільнюсі); «Легенда про княгиню Ольгу» (1982); «Солом’яні дзвони» (1987); «Лебедине озеро. Зона» (1990, приз ФІПРЕССІ та приз молодої критики «Ескор» Каннського МКФ); «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002, був показаний «поза конкуренцією» в офіційній програмі Берлінського МКФ, приз «Золота Рибка» за кращий іноземний фільм на ХХІХ МКФ «Інське кінолято» в Польщі).

Серед операторських робіт: «Ранок міста, яке люблю» (1958, Золота медаль МФ молоді і студентів у Відні); «Прощавайте, голуби» (1960, приз ФІПРЕССІ, Срібна медаль на 14 МКФ в Локарно, 1 премія «Кришталевий глобус» та приз «Хеба» на 12 МКФ у Празі, приз «Срібний бумеранг» на 11 МКФ у Мельбурні); «Десь є син» (1962); «Тіні забутих предків» (1965, приз ФІПРЕССІ, приз «Срібний Південний Хрест» на МКФ у Мар-дель-Плато, Аргентина, кубок МКФ у Римі, премія Британської кіноакадемії, Золота медаль на МКФ у Салоніках, загалом – понад 100 дипломів і призів на МКФ світу); «Аvе, Маria» (1999). Як актор знявся у фільмах: «Вулиця Ньютона, № 1», «Мріяти і жити», «Молитва за гетьмана Мазепу».

Серед основних сценаріїв: «Вечір на Івана Купала» (1967); «Білий птах з чорною ознакою», у співавторстві з І. Миколайчуком (1969); «Мріяти і жити», у співавторстві з І. Миколайчуком (1972); «З нудьги», у співавторстві з А. Войтецьким (1972); лібрето балетів «Ольга» і «Агонія» («Прометей») (1980); «Легенда про княгиню Ольгу» (1982); «Солом’яні дзвони» (1983); «Агн (Хроніка другого пришестя Христа)» (1993); «Молитва за гетьмана Мазепу» (1997).

Як художник брав участь у вітчизняних та міжнародних виставках. Автор монографії «Парадигма кіно» (1999), книги публіцистики «За українську Україну» (2005), роману в трьох книгах «Доповідна Апостолові Петру» (2008).

 

1936 - 2010

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997)

народний артист України (1987)

професор (1996)

лауреат Національної премій України ім. Тараса Шевченка (1991)

Державної премії України ім. Олександра Довженка (двічі: 1990, 2005)

 

 



1936 — народився 9 травня в м.Черкасах.

1960 — закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (м. Москва), операторський факультет (майстерня Б.Волчека), розпочав трудову діяльність асистентом оператора на Ялтинський кіностудії художніх фільмів.

1963—1991 - оператор, режисер,сценарист, актор Київської кіностудії ім.О.Довженка.

1969—1974 - керівник операторської майстерні на кінофакультеті Київського інституту театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого.

1991—1992 - голова Державного фонду української кінематографії при Кабінеті Міністрів України.

1991—2001 - завідувач кафедри кінорежисури і кінодраматургії Київського інституту театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого.

2001–2010 - на творчій роботі.

2010 - помер 15 червня.

Академік-засновник АМУ.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Нагороджений: орденами «За заслуги» ІІ (2008) і ІІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Золотою медаллю АМУ (2006), Срібною «Медаллю Миру» ЮНЕСКО