Національна академія мистецтв України

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ ГРИНИШИН – хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, журналіст, громадський діяч.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ ГРИНИШИН – хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, журналіст, громадський діяч.

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ ГРИНИШИН – хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, журналіст, громадський діяч. Художній керівник – головний диригент Державного Гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської філармонії, студентського навчального хору Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, викладач хорових дисципліни.

За час роботи в Державному Гуцульському ансамблі пісні і танцю М. Гринишин створив десятки самобутніх концертних програм. Численні гастролі цього колективу в Україні та за її межами стали візитівкою західного регіону України. Основу репертуару ансамблю завжди складав традиційний фольклор Гуцульщини, твори сучасних українських композиторів та його власні твори.

Михайло Петрович протягом 35 років очолював кафедру хорового диригування у Київському національному університеті культури і мистецтв (1970). Очолюваний ним мистецький підрозділ підготував понад 1500 висококваліфікованих виконавців та хорових диригентів.

М. Гринишин – талановитий композитор та аранжувальник української народної пісенної творчості. Музичні твори митця, зокрема, його пісня «Вівці мої, вівці», знані сьогодні в усьому світі та стали національним надбанням. М. Гринишину належать також відомі постановки і музичне оформлення вокально–хореографічних сюїт «Олекса Довбуш», «Гуцульське весілля», «Гуцульські колядки і щедрівки». Ці твори складають золотий фонд мистецької спадщини нашої держави.

М. Гринишин – автор понад 50 науково-творчих праць, досліджень, монографій, великої кількості статей до вітчизняних та міжнародних енциклопедичних видань, рецензій. Основні наукові та творчі праці: монографії «Арканове коло», «Співає Гуцульський ансамбль», «Праця хормейстера над твором a cappella», «Як створити хор» (англійською мовою), «Співає чоловічий хор», «Художньо-виражальні особливості співу a cappella», пісні: «Вівці мої, вівці”, «Гей, Карпати», «Ой, зелена полонина», «Карпатський гомін», «Полонинко-гордовинко», «Ой, високі наші гори» та ін.

Він був активним членом Координаційної ради Національної всеукраїнської музичної спілки, співпрацював з Національним радіо і телебаченням (1974–1991, ведучий популярної телепрограми «Сонячні кларнети»). Проводив активну громадську діяльність серед молоді, працює членом журі міжнародних та всеукраїнських хорових конкурсів і фестивалів.

 

1921 - 2016

Почесний академік Національної академії мистецтв України (2009)

заслужений артист України (1960)

заслужений діяч мистецтв України (1968)

народний артист України (1995)

 

 



1921 - народився 30 грудня у с.Обертин Тлумацького району, Станіславської обл. (тепер Івано-Франківська).

1945 - вступив до Станіславського державного музичного училища.

1947 - був рекомендований відбірковою комісією Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка для навчання у вузі.

1950 - був відрахований з Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка за український націоналізм.

1952 - закінчивши Чернівецьке державне музичне училище працював художнім керівником будинку культури.

1951-1956 - навчався в Одеській державній консерваторії ім. А.В.Нежданової.

1970 - завідувач кафедрою хорового диригування Київського інституту культури і мистецтв

1977 - професор Київського національного університету культури і мистецтв.

2016 - помер 6 жовтня.

Член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Національної спілки журналістів України.

Нагороджений: орденами “За заслуги” ІІ та ІІІ ступенів, Золотою медаллю АМУ (2011).