Національна академія мистецтв України

ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ - композитор, теоретик, громадський діяч.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ - композитор, теоретик, громадський діяч. ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ — композитор, теоретик, громадський діяч.

Композитор створив власну унікальну систему алгоритмічної композиції, користуючись широким спектром музично-виражальних засобів і технік ХХ століття. Твори Л. Грабовського стали одними з перших прикладів авангардних композицій в українській музиці. Серед характерних стильових рис композитора можна назвати незвичні комбінації інструментів та експерименти з тембровими звучаннями, застосування алеаторичних ритмів, елементів «просторової нотації», полігармонічні комбінації, терпку мелодику, поліпластові контрапункти. Будучи представником авангардного напрямку української сучасної музики від 60-х років минулого століття, Л. Грабовський протягом багатьох років ішов до створення комп’ютерних, електронних композицій.

Творчий спадок митця – це великі полотна для симфонічного та камерного оркестрів, камерно-вокальні композиції. Вони часто виконуються на різних концертних майданчиках України та світу. Так під час перебування Л. Грабовського у США, на запрошення Українського музичного товариства (1990), відбувається ряд його концертів, серед яких найбільш прикметними стали ретроспектива творів композитора у Лінкольн-центрі виконавських мистецтв (1992, Нью-Йорк) та прем’єри творів написаних на замовлення ансамблю КОНТІНУУМ, – «Когда» на тексти В. Хлєбникова (1987) та «І буде так» на вірші М. Воробйова (1993). Чимало записів творів композитора потрапило в Інтернет мережі отримавши, в такий спосіб, широке коло світового слухача.

Емігрувавши до США, композитор не розірвав тісного зв’язку з батьківщиною. Пропагуючи здобутки сучасних композиторів України, Л. Грабовський виступає з лекціями на теми сучасної української музики в Університеті Невади (Лас Вегас), Джульярдській школі музики (Нью-Йорк), на Українських вільних курсах літнього університету (Гантер, Нью-Йорк), в Університеті Стетсон (ДіЛенд, Флорида), Університеті Іллінойсу (Урбана-Чампейн), Бард-коледжі красного мистецтва (Нью-Йорк), Колумбійському та Оклахомському університетах (Стіллуотер і Еда). Компакт-диск із його композиціями випустила компанія TNC Recordings (Troppe Note/Cambria, 2002).

Він є автором «Чотирьох українських пісень» для мішаного хору та симфонічного оркестру (1959, друга редакція – 2010), чотирьох «Гомеоморфій» (І, ІІ, ІІІ для одного та двох фортепіано, 1968–1969, ІV для великого симфонічного оркестру, 1970), мелодрами «Море» для читця, мішаного хору та великого симфонічного оркестру на тексти французького поета Сен-Жон Перса (1964–1970), симфонії-легенди «Вечір на Йвана Купал» (1976), симфонічної поеми «Ворзель» пам’яті Б. Лятошинського (1992) та багатьох інших симфонічних, хорових, камерних (інструментальних та інструментально-вокальних) творів.

 

Іноземний член Національної академії мистецтв України (2012)

лауреат мистецької премії ім. Б.М.Лятошинського (1993)

почесний професор Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка (2010)



1935 – народився 28 січня в Києві.

1951–1956 – навчався у Київському університеті ім.Т.Г.Шевченка.

1954 – екстерном складає вступні іспити на композиторський факультет Київської консерваторії і стає студентом класу композиції Л.М.Ревуцького.

1956 – переходить до класу Б.М.Лятошинського.

1959 – закінчує консерваторію з відзнакою.

1958-1962 – продовжує навчання в аспірантурі під керівництвом Б.М.Лятошинського.

1963 - 1966 та 1968–1981 – на творчій роботі.

1966–1968 – старший викладач кафедри теорії такомпозиції Київської консерваторії ім.П.І.Чайковського.

1981 – співробітник журналу “Советская музыка” (м.Москва).