Національна академія мистецтв України

ОЛЕКСАНДР КАСЬЯНОВИЧ ФЕДОРУК — мистецтвознавець, письменник, педагог, літературознавець, громадський діяч.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



ОЛЕКСАНДР КАСЬЯНОВИЧ ФЕДОРУК — мистецтвознавець, письменник, педагог, літературознавець, громадський діяч.ОЛЕКСАНДР КАСЬЯНОВИЧ ФЕДОРУК — мистецтвознавець, письменник, педагог, літературознавець, громадський діяч.

О. Федорук цілеспрямовано працює у напрямі збереження та повернення в Україну її національних надбань. Його наукові дослідження, що відображають широкий діапазон інтересів ученого, заглибленість у різноманітні історичні періоди як національного, так і світового мистецтва набули широкого розголосу не лише в національному мистецтвознавстві, а й у багатьох наукових колах Європи та світу. О. Федорук постійно виступає на всеукраїнських та міжнародних конференціях, бере участь у міжнародних симпозіумах, творчих акціях, мистецьких проектах, що широко репрезентують національне мистецтво у світі.

Його наукові праці публікуються у спеціальних мистецтвознавчих виданнях Білорусі, Болгарії, Польщі, Росії, Угорщини, США, Франції, ФРН та ін. За безпосередньої участі та науково-організаційної підтримки О. Федорука були проведені масштабні наукові форуми в Києві, Львові, Празі, Кракові, Любляні та інших містах світу, де піднімалися питання ролі та внеску українського мистецтва у світову духовну та естетичну культуру. Без перебільшення можна стверджувати, що в його особі українська наука має найвидатнішого і найбільш послідовного дослідника мистецтва українського зарубіжжя.

Основні наукові праці О. Федорука: «Джерела культурних взаємин» (1976), «Зарубіжне мистецтво» (1981, у співавторстві), «Народжені в Елладі» (1984), «Образотворче мистецтво НДР» (1986), «Корнило Устиянович» (1992), «У колі традицій та авангарду (польський живопис повоєнних років)» (1995), «Василь Хмелюк» (1996), «Дивосвіт Аки Перейми» (1996), «Радість і смуток Ярослава Петрака» (1997), «Людмила Морозова. Альбом» (2000), «Микола Бутович. Життя і творчість» (2002), «Андрій Чебикін – крила щедрої душі» (2004), «Пластика Петра Капшученка» (2004), «Перетин знаку» (у 3-х кн., 2006–2008), «Маестро художнього скла Андрій Бокотей» (2008), «Кераміка Перейми» (2011) та ін.

 

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2000)

заслужений діяч культури Польщі (1977)

доктор мистецтвознавства (1996)

заслужений діяч мистецтв України (2003)

професор (2004)



1939 — народився 27 вересня у м. Мерікур-Коран, департамент Па-де-Кале (Франція).

1960 — закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка.

1960—1968 — працював у редакціях газет «Ровесник», «Вільне життя» (м. Тернопіль).

1962—1968 — навчався в Інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І.Ю.Рєпіна.

1968—1992 — аспірант, науковий співробітник, завідувач відділу, учений секретар, заступник директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

1992 — голова Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України.

1993—2004 — голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України.

1997—2000 — член-кореспондент АМУ.

З 2004 — завідувач кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

З 2015 — член Комісії державних нагород та геральдики.

Член Національної спілки художників України.

Нагороджений: орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009), Почесною Грамотою Верховної Ради України (2004), Золотою медаллю АМУ(2004).

Посада: академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв НАМ України, завідувач кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.