Національна академія мистецтв України

Валентин Іванович Єжов – архітектор, педагог.

ENG    

                 www.academia.gov.ua



Валентин Іванович Єжов – архітектор, педагог.

ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ ЄЖОВ – архітектор, педагог. Здобув визнання в Україні та за її межами як український архітектор, науковець, громадський діяч, автор значної кількості проектів та будівель, більшість яких втілено у практику (близько 80). Архітектора вирізняли оригінальність, концептуальність та сміливість творчих задумів, широта і глибина наукових інтересів.

В.І. Єжов був учасником багатьох міжнародних та всеукраїнських виставок і конкурсів, архітектурних проектів, мав авторські свідоцтва на винаходи, понад 150 наукових робіт; під його керівництвом та за авторською участю розроблено 260 проектних робіт та будівель.

Основні роботи: житлові будинки, громадські споруди, школи експериментального типу; архітектурна концепція забудови кварталу по вул. Ш. Руставелі – Саксаганського – В. Васильківській – Жилянській м. Києва (1998–1999); проект житлового будинку по вул. Січневого повстання, 10 (1988–1999); будинок Верховного Суду України в м. Києві (1991–1992); житловий будинок Атамана кримського козацтва, м. Ялта (1995); реконструкція житлового будинку під готель по вул. Володимирській, м. Київ; ескізні проекти – торгівельно-ділового центру на Севастопольській площі, м. Київ (1995), реконструкція будівлі центру ВЕСУ на Львівській площі в м. Києві, офісно-торгівельного комплексу на вул. Гайцана, м. Київ, туристичного комплексу на о. Мадагаскар (1998), туристичного комплексу на Сейшельських островах (1997–1998) та багато інших.

Основні наукові праці: монографії «Архитектурно-конструктивные системы общественных зданий» (1981), «Архитектура общественных зданий массового строительства», «Архитектура Украины на современном этапе» (1984), «Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий» (1998, у співавторстві), «Полвека глазами архитектора» (2001), «Эскизная графика архитектора» (2003).

 

1927 - 2010

Почесний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2009)

народний архітектор України (1999)

доктор архітектури (1983)

професор (1989)

лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2000)

лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1989)

 

 



1927 – народився 7 липня в с. Кощеєво, Івановської обл.(Росія).

1949 – закінчив з відзнакою Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю “архітектура”.

1950-1981 – на проектних роботах як архітектор.

1981-1987 – начальник ГоловАПУ Київського міськвиконкому, головний архітектор м. Києва.

З 1987-2010 – завідувач кафедри основ архітектури і архітектурного проектування Київського національного університету будівництва і архітектури.

2010 – помер 25 серпня.

Нагороджений: орденом “Знак Пошани” (1981), Почесною грамотою Верховної Ради УРСР (1987), орденом “За заслуги” ІІІ ступеня (2004)